Чернігівський обласний інститут післядипломної

освіти     педагогічних працівників

Міжрегіональний семінар учителів української

 та зарубіжної літератури

Виступ на тему:

            «Філософська компаративістика

 і сучасна освіта.

         Компаративний урок літератури»

                                               учительки української

 та світової літератури                                   Теплицької ЗОШ I-IIIступенів №1

                           Заіки О. М.

                                                           Чернігів - 2008

            Сучасна методика викладання будь-якого предмета тісно пов’язана з філософією. Усередині кожної людської істоти присутнє прагнення, яке живиться тільки філософією. Філософія – це не відповідь, вона занепокоює, бентежить. Проблема, яку вона порушує, ніколи не матиме завершення. Філософія дає можливість людині пам’ятати правду про себе.

Серед найрізноманітніших тлумачень філософії найбільш прийнятним є любов до мудрості, адже воно закладене в природі цього слова. То  ж чи не є найбільшим благом для педагога виховати справжніх мудреців? Хтось з мудрих на питання про справжню мудрість відповів: «Бути собі союзником і собі рівним. Для мудреця раєм стане будь-який берег, будь-яке місто, будь-яка земля і будь-який дім.»

         Кого можна назвати мудрим? Головними критеріями мудрості (за тлумачним словником) є ясний розум, освіченість, культурність і вихованість.  А ще, на нашу думку, Доброта.

                   Благородною будь,

                   Добротворною будь, людино!

                   З-помежи усього сущого на цій землі

                   У житті вирізняє тебе це єдине.

                                      Гете, «Фауст»

Чи не є жорстокість голосом здорового глузду? Світ буде кращим, якщо в ньому буде більше хворих добротою, ніж розумних, але жорстоких людей. Тому поєднання розуму і доброти складає, на наш погляд, поняття «мудрість».

         Мудрість – це результат довготривалої розумової праці і духовного виховання, самовдосконалення. Сила розуму полягає не лише в здатності знати, а у спроможності ставити питання, бо все починається з Питання.

         У сучасній педагогічній науці застосовуємо філософську компаративістику як новий напрямок у розвитку світової філософії. Саме тісний багатосторонній зв’язок філософії з наукою, релігією, етикою, політикою, містикою, естетикою максимально розширює культурний простір держави через діалог і співробітництво.

         Оскільки філософська культура – це своєрідна адаптивна можливість людини в пошуку свого світу, у якому стикається реальність, мова, духовні сутності, текст, творча особистість, наука і релігія, типи менталітету, то саме філософія стає невід’ємним механізмом функціонування культури як єдиної системи, без якої вона не може отримати цільності, виробити синтез розуму та гуманізму, обґрунтувати єдність істини та моральності, пізнання та відповідальності, загальнолюдських цінностей та індивідуальної свободи.

         Так, саме філософія відрізняє нас від варварів і дикунів, бо кожен народ тим більше громадянський і освічений, чим краще в ньому філософствують. Тому місія вчителя-філософа особлива, від його мудрості, здатності реалізувати ідеї глобального, полікультурного виховання залежить доля планети.

         Назріла велика необхідність об’єднання педагогіки з філософією передусім у плані формування у дітей науково-філософського світогляду. Філософія і література мають багато спільного:

• Однакова кінцева мета – виробити цілісне уявлення про навколишній світ і самих себе, самовизначитися стосовно природи і суспільства;
• Спільний об’єкт спостереження:людина, навколишня дійсність.
• «Література – це людинознавство»(М. Горький), «це історія людського серця»(О. Бальзак), «Філософія завжди людяна»(М. Бердяєв).
• Філософія наближує твір із життям, адже вона в усьому вбачає єдність. На думку філософа Шлегеля, не можна вважати художнім твір, у якому не присутні «безкінечні» питання , загальнолюдські проблеми і цінності.

Ідеї філософії найбільш глибоко виявляють душу народу, його духовний досвід та непересічний дух у загальнолюдській природі. Саме виходячи з ідеї, що існування будь-якої національної філософії реалізується як прояв філософії духу, можемо стверджувати: українська філософія є особливим, оригінальним явищем. Ця особливість визначається у ній етико-моральним спрямуванням, якому співзвучні положення екзистенціальної філософії як методологічної засади викладання літератури на сучасному етапі.»Українська душа» - таке поетичне визначення національній ментальності дали вітчизняні філософи екзистенціального спрямування Ігор та Ада Бички.

 Екзистенціально-діалогічний  підхід вимагає застосування компаративного методу. З огляду на значне зростання обсягу навчального матеріалу і необхідності глибинного усвідомлення змісту твору підтверджується  доречність компаративного аналізу .

Шкільна компаративістика може йти різними шляхами, які зводяться до двох: зіставлення творів української і зарубіжної літератури та порівняння творів у межах однієї літератури. Використання даного методу допомагає учням цілісно сприймати тему, ідею твору, усвідомити цілісність літературного процесу.

Відомо, що мете екзистенційного викладання – спонукати учнів до вибору власної позиції у ставленні до життя і світу, надихнути на пошуки способів формування свого Я. Звісно, за допомогою методу порівняь цей вибір здійснити легше. Тому за методом компаративного аналізу – майбутнє.