Урок 1.

Тема:    Митець з печаттю генія.

           Життєвий  вибір  Олександра  Довженка             

Мета:   Зацікавити особистістю письменника і кінорежисера; усвідомити висоту душі, тонку натуру і мудрість Довженка; зрозуміти життєвий вибір, трагізм життєвої долі.

Формувати позитивний погляд на себе і на оточуючий світ, здатність до самовдосконалення.

Розвивати логічне мислення, емоції та почуття, навички роботи в групі.

Спонукати до читання творів письменника.

Виховувати толерантне ставлення до себе та до оточуючих

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації та фотоматеріали, виставка творів, біографічний роман Сергія Плачинди «Олександр Довженко».

         Тип уроку : урок вивчення біографії письменника.

Вид уроку : урок – «знайомство з письменником».

(Учитель заздалегідь доручає декільком одинадцятикласникам підготуватись до ролей О. Гончара, М. Рильського, О. Довженка, читців, іноземних кінематографістів)

                                      Хід уроку

І Організаційний момент: позитивна установка на роботу.

                   Рефлексійне запитання:

 Чи любите ви знайомитися з цікавими людьми? А якщо ця людина геніальна? Приготуйтесь до знайомства . Для цього пригадайте  своїх «друзів» серед українських письменників чи літературних героїв.

«Перевтілення»

Назвіть себе іменем одного з «друзів»-письменників або літературних героїв і доберіть до нього «прізвище». Наприклад:

         Леся Українка – нескорена;          

         Тарас Шевченко – кобзар;

         Євген Рафалович – лідер.

.

Учитель перший  представляє себе – створює довірливу атмосферу.

Учитель: У нас зібралась група з дуже гарними людьми. Усі їхні якості – духовний скарб. Візьмімо  їх до свого серця назавжди. (Доторкаються долонькою до серця).

         Ми готові до знайомства.

.ІІ  Оголошення теми, мети

    «Олександр Довженко – митець з печаттю генія. Життєвий вибір Довженка».

    Ми будемо досліджувати таємницю особистості О. Довженка, намагатимемось зрозуміти життєвий вибір, моральні принципи, трагізм

життєвої долі усебічно обдарованого художника-мислителя,             громадянина, полум`яного патріота шевченківського гарту,                                                                                                 

ІІІ   Мотивація навчання

    Озвучення і коментар епіграфа:  Довженко належить усьому світові

І справді є найбільшим митцем планети

 Д. Робінсон (Англія)

Учитель:

Ці слова прозвучали на довженківській конференції, яка набула значення міжнародного форуму. Уявіть себе її учасником. Ви знаходитесь у просторому залі Щорсівського павільйону на Київській кіностудії (тепер тут його музей). З`їхалися кінематографісти з різних країн. Розпочинається велика розмова про нього, про вплив його мистецтва, його незборимий потяг до перетворення світу.

Б. Аменгаль – Франція: «Довженко- рідкісний приклад палкої відданості митця народові, своїй нації. Його творчість – неповторна. Він родоначальник нового не тільки в кіно, а й в літературі…Дякую українському народові за те, що він дав світові такого великого митця, як Довженко.»

М. Клопчич – Югославія:»Нам усім треба багато писати про Олександра Петровича Довженка, вивчати його, популяризувати в світі, бо це великий режисер і письменник, великий поет двадцятого століття»

А яке враження справляв Довженко на українських письменників?

Олесь Гончар.

« Мабуть, зустріч із живим Мікеланджело не справила б враження більшого, ніж те, що зосталося після зустрічі з ним, автором «Землі» й «Арсеналу». Великість. Крилатість. Могуття духу. Ось такими, певно, були люди епохи Відродження. Складалося враження, що творча сила Довженка не знає меж. Мислений, вічно неспокійний, він жив інтенсивним, до краю напруженим духовним життям. Бував спокійним зовні, але внутрішньо, здається, ніколи.

         По-моєму, не було такого виду мистецтва або галузі людського знання, що їх не торкнулася б його допитлива, весь час вируюча думка».

Максим Рильський.

«Творчість Довженка – це, передусім, він сам. Незмінне враження, яке справляв Олександр Петрович на кожного, хто бачив його вперше, було: яка обдарована людина! При цьому інколи й не знали, в якій саме галузі працює, а от враження надзвичайної обдарованості виникало зразу. Він таки й не зовсім укладався в рамки своєї професії. Змолоду вчитель, художник, потім кіносценарист і кінорежисер, письменник-прозаїк, памфлетист, драматург…

         І коли б цей чоловік працював чи в інженерній справі, чи в філософії, чи в біології, чи навіть, скажімо, в медицині, то скрізь би виявив свій надзвичайний талант».

Учитель:

А яке враження справить О. Довженко на нас? Що ви очікуєте від знайомства з ним?

ІІІ   Озвучення  очікуваних  результатів (письмово). Наприклад:

         «Гадаю, на уроці я дізнаюсь багато повчального для себе, бо це незвичайна людина».

         «Цікаво зрозуміти життєвий вибір Довженка.»  

ІІІІ  Планування видів діяльності

Учитель:  Які форми роботи ви запропонуєте, щоб нам було цікаво?

                   Пам’ятайте: за кожний вид роботи ви будете себе оцінювати.

(Учні пропонують, наприклад, опорний конспект, дискусію, «мозковий штурм», гру в асоціації,  «незакінчені речення», спілкування в групах тощо.)

ІІІІІ  Опрацювання навчального матеріалу

1. «Слухання – тезування» (опорний конспект)

    

   (Учитель зачитує уривок з роману С. Плачинди. Учні складають тези стосовно питання життєвого вибору О. Довженка.)

    

   Учитель: Дорогі діти, кожна людина рано чи пізно опиняється перед необхідністю життєвого вибору. Ким хотів стати юний Довженко?

   О. Довженко.

   «Мої мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства, далекого плавання, розведення риб і учителювання».

   «Про закордон я мріяв тільки в дитинстві. Тому відрядження за кордон, у Варшаву, мене дуже схвилювало і налякало…»

   У Варшаві Довженко керував справами посольства, а згодом перебрався в Берлін на посаду секретаря генерального консульства УРСР в Німеччині.

   Коли Довженку минув 31 рік, «за спиною в нього було і вчителювання, і робота на посаді комісара театру, і місія радянського дипломата в Берліні. Та ось, здається, те, що обрано назавжди: майстерня, мольберт, полотна, фарби. І робота в провідній республіканській газеті художником – ілюстратором, карикатуристом. Читачі в кожному номері шукали гострі, дотепні малюнки, під якими стояв підпис «Сашко». Друзі приходили щодня до нього в майстерню, щоб подивитися, як під пензлем народжується пейзаж чи людський тип. І називали його талановитим, і пророкували йому творче майбуття. Пізніше Довженко зізнавався: «Мені було дуже важко вчитися самому, та в мене була віра в свої здібності, і глибока впевненість, що  років через десять-п`ятнадцять  упертої роботи я «вироблюсь» на хорошого художника».

   Рефлексійне запитання:

   Чи став Довженко гарним художником? Як це допомогло йому у подальшому життєвому виборі? Чи вірите ви в свої здібності? Чи важливо їх розвивати задля вибору майбутньої професії?

   (Учитель показує роботи Довженка: шаржі, карикатури, малюнки. Учні оцінюють роботи автора і розповідають про свої захоплення.

    

   Учитель: Довженко не був задоволений собою.

            «…його зненацька охопив сумнів: «Чи те я роблю, що слід? Чому так тягне туди, в невідоме?

            І він зупинився серед шляху. Замислився. Огледівся.

            Хоча дорога стелилася попереду рівна й широка, проте він не міг іти далі: неспокій, і невдоволення собою, і жадання чогось вищого переповнили його.

            І все ж він рішуче зійшов з гладенької дороги, і вже ніщо не могло зупинити сміливця: ні колюче терня, ні скелясті крутосхили, ні глибокі урвища. «Божевільний!» – жахалися одні.

    «Відчайдушний!» - захоплено вигукували інші. «Щасливий!» - Зітхали ті, що через свою кволість чи полохливу вдачу не могли піти за першопрохідцем. А були й такі, що мовчки заздрили й потайки зневажали сміливця.

            Що йому до того! Він уперто здіймався на вершину, де не ступала ще нога людська. І то було його покликання, його щастя, його слава й безсмертя.

            Як важливо в житті знайти себе, доки не пізно, доки ще молодий.

                                        

    

   Рефлексійне питання

    

    

    

   Яке враження справив уривок з роману С. Плачинди?

   Як ви думаєте, що керувало Довженком під час прийняття даного рішення: чиїсь поради, корисливі наміри чи щось інше? А якби вам прийшлося обирати?

           

                                         Орієнтовна відповідь

    

Довженко прислухався до своєї душі, інтуїтивно відчув, що саме кіно – його природна стихія, тому цей вибір був вірний -він відповідав його природнім здібностям. Якби не було Довженка-живописця, не було б і Довженка-кіномитця.Недаремно редактор тодішнього «одеського Голівуду» Юрій Яновський сказав: «Довженко знайшов те, чого він шукав і чого не дала йому ані берлінська наука, ані перо журналіста. Він знайшов полотно, на ньому постаті та образи, покладені пензлем, рухаються, живуть, ненавидять і кохають…»

Гра   «Асоціативний ряд»

За прослуханим повідомленням, опорними тезами учні створюють асоціативні ряди означень, іменників з ключовим словом «Олександр Довженко».

Наприклад: Олександр Довженко –  цілеспрямований, рішучий, сміливий, неспокійний, відчайдушний, талановитий, щасливий, обдарований, вольовий, мужній, мудрий, талановитий тощо.

Олександр Довженко – вчитель, комісар театру, дипломат, художник-ілюстратор, карикатурист, журналіст, письменник, режисер-сценарист…

Захоплення Олександра Довженка – архітектура, кіно, література, садівництво, образотворче мистецтво, дослідження космічного простору, методи освоєння тайги тощо.

                            Метод  «Прес» (кооперативна форма)

Учні доводять, що Довженко досягнув великих успіхів у кінематографії          ( спочатку працюють у парах – знаходять у підручнику факти для доказів, складають формулювання  - доказ, обмінюються своїми аргументами ще з двома парами, з якими створюють групу з шести чоловік і виводять спільні твердження.)

Наприклад:

1.Довженко швидко досягнув успіхів у кінематографії, створивши вже в перший рік роботи (1926) за своїми сценаріями перші фільми: короткометражні комедії «Вася-реформатор» і «Ягідка кохання». Це були ще учнівські роботи, а от «Сумка дипкур`єра» (1927) засвідчила про неабиякі мистецькі здібності режисера. У 1928 році з`явилася «Звенигора», яка принесла Довженкові визнання і світову славу. Цей фільм започаткував українське поетичне кіномистецтво.

2. Ми вважаємо Довженка великим генієм кіномистецтва, тому що його фільми «Звенигора», «Арсенал», «Земля» в 30-их рр. із великим успіхом  демонструвалися в Англії, Голландії, Бельгії, Франції, Південній Америці, Канаді, США, Греції, Туреччині. У 1958р. на підсумковому кінофестивалі Всесвітньої виставки в Брюсселі серед 12 найкращих фільмів «усіх часів і народів» було названо його «Землю».

3.Наслідком подорожі на Далекий Схід став у 1935 році фільм «Аероград».У грудні 1935 року почалася його демонстрація у нью-йоркських кінотеатрах. Не сходив з екрана цей твір і в березні наступного року. Кінокритики відзначали, що своїми засобами використання звуку в «Аерограді» автор на багато років випередив усі існуючі фільми.

         (По можливості учитель показує і коментує відеофрагмент  кінофільмів)

Учитель: геній  Довженка проявився не лише в кіномистецтві, а й в літературі.. Пригадайте, яке оповідання ми вивчали раніше і сформулюйте його ідею.

 Відповідь: це оповідання на тему війни  «Воля до життя». Його ідея актуальна у всі часи: вольова людина завжди буде вища за життєві проблеми.

Учитель:  Оскільки ви ознайомились з біографією самостійно, спробуйте відповісти, чи був О. Довженко вольовою людиною, а герої його творів? у чому виявилось новаторство Довженка-прозаїка? (на прикладі прочитаних влітку творів)

         Орієнтовні відповіді :

Довженко сам був прикладом людини великої сили волі, адже він, як ніхто інший, сміливо й реалістично змальовував трагічну долю України в кіноповісті «Україна в огні», розвінчав у ній сталінську концепцію класової боротьби, критикував методи виховання нашої молоді тощо – все це не сподобалось Сталіну і Довженку довелось пережити так зване «Кремлівське розп»яття», йому навіки заборонено було проживати в Україні, почався страшенний моральний тиск, що унеможливлював реалізацію більшості творчих задумів, гнітив душу майстра і підривав здоров»я. В таких жорстких умовах Довженко зберіг висоту душі і могутній талант Майстра завдяки стійкій волі і незламному патріотизму.

Довженко започаткував новий жанр в українській літературі – кіноповість – повість, написану з урахуванням специфіки кіно:  «Україна  в огні», «Повість полум’яних літ»,  «Мічурін», «Зачарована Десна», «Поема про море».

         «Мозковий штурм»

Учні називають ознаки кіноповісті, записують їх:

Учитель: геній Довженка   невичерпний. Щоб його збагнути, необхідно розгадати таємницю душі. Найкраще це можна зробити,  прочитавши ще один прозовий твір – «Щоденник». У ньому автор занотовував найсокровенніше. Записи в ньому почав робити 1941р., а в одному з останніх записів – 29листопада 1954р., за два роки до смерті, читаємо: «Трудно жити й творити без щастя. Я стомлений, знесилений душевно вкрай… Страшно мені жити»… У чому ж трагізм життєвої долі митця?

Робота в групах

Завдання: 1.Пояснити, у чому трагізм життєвої долі Довженка(за статтями підручника про «Щоденник»)  8хв.

Виступ спікерів (2-3 хв.)

Орієнтовні відповіді:

- Майже до кінця життя художник був позбавлений права вільно творити, права повертатися в Україну…Не розстріляли, не заарештували, та жити по-справжньому не давали. «Господи, пощли мені сили! – запис майстра у «Щоденнику» після нищівного розгрому «України в огні»

- Довженко, лауреат двох сталінських і в додаток ленінської(посмертно) премій, зазнав за життя багато прикростей, відвертих знущань, принижень. Він прагнув жити з Україною одним життям, але навіть у своїх творах змушений був виправляти слова»Україна», український» на «Батьківщина», «радянський». Він помер, не дочекавшись виходу бодай однієї своєї книжки.

І похований у чужині. Колись він писав про тих душителів.   «Множество маленьких сірих людей поступово переконували мене, що я – «ошибающийся»… І великим трудом я піддався їх обробці».У цьому трагічна доля митця переплітається з долею української культури. Мертвий вузол безнадії, приреченість колоніального народу на поступове винищення.

- Довженко – поет, який зневажав «мідяки правд» і навіть в баюрі прагнув побачити небо, був поставлений в найпринизливіші умови – важка матеріальна скрута і ще важчі творчі страждання.

-Довженкові не судилося бути у творчості цілісною, внутрішньо вільною людиною. Сама доба не дозволяла цього. Говорив те, що думав, тільки у записниках. Не витримало серце тягаря неправди і зла. Опустившись на коліна в чужій стороні з молитвою до Бога, одного благав страдник:»Коли я тут умру од печалі в тяжкій самотині – візьміть з грудей моїх серце і поховайте його в Україні, в українській землі». На жаль, не прийняла ще рідна земля-мати свого геніального сина…

Виступ спікерів. (по 3 хв.)

Підсумок уроку

 «Синтез думок» (доповнити асоціативний ряд «Олександр Довженко»).

 Створення спільної семантичної схеми  «Олександр Довженко»( на дошці). Створення сенкану «Олександр Довженко»

Рефлексія

«Довженко справді геніальний, тому що…»

«Незакінчене речення» - «Довженко допоміг мені зрозуміти…»

«Мене найбільше вразило…»

Самооцінювання

Учні ставлять бали на окремих аркушах за кожен вид роботи:

         «Слухання – тезування» - 2б.

         Відповіді на запитання учителя – 2б.

         «Асоціативний ряд» - 2б.

         Метод «Прес» - 2б.

         «Мозковий штурм» - 1б.

         Робота в групі – 3б.

За бажанням учні  діляться враженнями, хто працював найкраще. Аркуші здають учителю.

Домашнє завдання

Повторити    відомості   про  дитинство  Довженка,  прочитати «Зачаровану Десну»,за бажанням ілюструвати епізоди про дитинство Сашка. Принести фотографії зі свого дитинства.