Сценарій вечора зустрічі з випускниками школи
(На сцені парти, за парти сідають по дзвінку учні. Звучить пісня «Не повторяется такое никогда». Виходять ведучі)
- Доброго вечора, дорогі наші випускники!
- Ось і знову зібралась велика шкільна родина. Дуже раді вас бачити. Вас вітає щиро ваша Альма матер – найкраща у світі Теплицька загальноосвітня школа №1!
Привітальний танець з рушниками
- Друзі, ми недаремно розпочали наш вечір відомою піснею «Не повторяется такое никогда». Ніколи не можна забути те, що в житті було вперше. А в школі так багато відбувалося в перший раз.
- Перший клас, перша п»ятірка…
- …або дванадцятка…Перша двійка!
- Перша вчителька, перше кохання, перше побачення, перші мрії…
(хлопчик починає смикати дівчинку за кіски)
- Що це ти робиш? Боляче.
- Олю, а ти пам»ятаєш, у тебе були дві кіски, а я смикав тебе за них! Наша перша вчителька Наталя Володимирівна примусила нас із хлопцями писати пояснювальні записки, коли ти, Олю, поскаржилася їй на нас.
- Ну, знаєш, ви мене тоді просто дістали своїм залицянням. Пам»ятаю, я завжди мріяла, щоб мама дозволила мені їх відрізати, і тоді б я зробила модну зачіску, і ніхто б тоді не смикав мене за кіски!
- А цікаво, про що мріяли в школі наші гості, випускники? І чи збулися їхні мрії?
(мікрофон у залі)
- А я от у школі завжди мріяв: от коли б мені проекзаменувати директора! Я б йому поставив запитання, а він хай би відповідав!
- Так у чому справа? Сьогодні – незвичайний вечір, бо дорослі люди із задоволенням повернулися на острівець дитинства – у рідну школу. Тому мрії всіх повинні збуватися.
- Шановний директор, запрошуємо вас на екзамен!(Розкладає на столі папірці)
(директор бере квиток і відповідає на запитання:
1. Пояснити поняття «симбіоз» на прикладі взаємовідносин «учні – учителі».
2. Скільки двійок ви поставили учням. Як погані оцінки впливають на здоров»я учителів.
3. Як можна з біологічної точки зору пояснити те, що випускники регулярно відвідують школу кожного року.)
-Ну що ж, Мишку, я думаю, що наш директор здала сьогодні екзамен на найвищий бал!
- І моя мрія нарешті здійснилася! Дякуємо Вам, дорога Людмило Сергіївно!
- А для нашого директора Пшеничної Людмили Сергіївни звучить пісня…
Пісня
- А ми продовжуємо вечір – настав час представлення наших найдорожчих гостей – випускників. Розпочнемо з ювілярів.
Представлення
- Друзі, для вас, як згадка, лунає мелодія шкільного вальсу. Полиньте в цю мить в юні роки. Танцюйте школярський свій вальс.
(Вальс «Трояндовий» в дарунок всім випускникам, після закінчення танцю вмикається мелодія шкільного вальсу, учні-танцюристи виводять вчителів, випускників і вальсують з ними).
- Дякуємо, усі випускники не забули, як кружляли у випускному вальсі і відмінно справилися із завданням.
- А зараз ми пропонуємо для випускників взяти участь у шкільній програмі «Розумники і розумниці». Запрошуємо на сцену випускників різних років.
- Завдання для учасників буде таке: за 1 хвилину переконати присутніх у залі, що наша перша школа – найкраща у світі. Ви можете це зробити, пригадавши якийсь цікавий випадок із шкільного життя, який стане доказом того, що наша школа справді найкраща, дозволяється навіть похвалитися якимись своїми досягненнями, адже найкраща школа та, в якої найкращі випускники. Можете в музичному, поетичному чи будь-якому іншому вигляді доводити, що наша школа справді - Перша!
(Виступи випускників)
- Гадаю, в цій залі не залишилося більше нікого, хто б сумнівався у тому, що наша школа – найкраща.
- Я теж так думаю, але чому ж тоді найбільше перевіряючих завжди їде до нас? У минулому навчальному році ми пережили не одних ревізорів.
- Ну й що з того, невже вони залищилися невдоволеними?
- Ні, навпаки, але мені особисто жаль наших учителів, яким доводиться тратити стільки нервів і здоров»я на тих невсипущих перевіряючих.
- Шановні гості, ви можете в цьому переконатися. У цьому році ми стали свідками того, як в школу приїхали ревізори , але не з метою знайти щось погане, а навпаки – вибрати претендента на звання «Кращий учитель року». І ось що з того вийшло.
Сценка «Кращий колектив року»
Під музику «Бременські музиканти». На сцені таблички 7=А. 8-А, 9-Б, 10-Б. Тиша. Раптом пронизливий дзвінок. З класів вибігають щасливі учителі.
-Ура!
-Нарешті!
-Я книгу цікаву дочитаю!
- А я з онуком побавлюсь.
- Я подивлюсь телевізор.
-А я хоч відісплюся, відпочину від тих невгамовних дітей.
-Добре як!
-Невже цілих два тижні без дітей?
-Яких же два. Ми ж у цьому році карантин який відбули.
-І не один. За моєї практики це вперше так довго відпочивали.
-Все одно канікули…хоч тиждень – і то добре.
Всі: «Просто чудово!»
Заходить серйозний учитель з папкою – директор.
-Так, дітей провели?
-Так!
-В класах порядок?
-Так(вже зацікавлено)
-Добре…(задумується, всі дивляться з інтересом)
-А в чому справа?
-Що сталося?
-Так, нічого особливого… До нас їдуть перевіряючі!
Всі в паніці.
-А як же канікули?
-Ну ось …і відпочили.
-Нам, як завжди, щастить…
Навіщо перевірка , нам скажіть,
Ви нам скажіть, ви нам скажіть.
Бо жили стільки часу ми без бід.
І школу нам потрібно зберегти
Від зайвих перевірок, від біди.
Навіщо нам те райвно, навіщо те облно.
Якщо їде ревізор, ми готуєм пушку.
Доки не приїхав він, взять його на мушку!
-Жарти жартами, а в бруд обличчям вдарити не можна!
-Покажемо все краще!
-Тим більше, що вони шукатимуть претендента на звання «Учитель року».
(Всі зразу підтягнулись)
Весь світ у нас в руках
Ми зорі континентів,
Розвієм в пух і прах
Нещасних конкурентів.
Якщо заїдете на час,
Привіт, бон жур, хелоу.
Ви полюбіть одразу нас,
Ми вас не боїмось.
Ну-мо всі разом
Щось вам покажем,
Краще будьте добрими –
Нас не розчаровуйте.
З»являються два ревізори, співають. Збоку танець.
Говорят, мы бяки-буки
Не выносит нас земля!
Нам сегодня карты в руки
Мы приехали не зря!
Ой ля-ля, ой, ля-ля!
Выбираем короля.
Ой ля-ля, ой ля-ля, эх мА!
Ох и трудная дорога
Не встречает нас никто.
Говорят, талантов много-
Мы не видим никого.
Ого-го, ого-го, мы не видим никого
З»являються гарно одягнені учителі з хлібом-сіллю. Сцена зустрічі.
Голос за кадром: «Щоб приспати пильність ревізорів, колектив заспівав на іноземний манер:
Баю-баюшки баю,
Отдохни, а я спою.
Мы споём, а вы поспите
Лучше нас не тормосите.
Баю-баюшки баю,
От дохни, а я спою.
Ревізор: Не потрібна пісня ваша – покажіть усіх найкращих.
Входить директор: «У нас всі геніальні – дивіться самі. Уявіть себе учнями. Фрагмент уроку хімії.
«Здрастуйте, дорогі діточки! Я ваш новий учитель хімії. Звуть мене Кислота Ізотопівна Альдегід. Я так люблю проводити досліди, особливо над вами. Сьогодні на урочечку ми розберемо вплив кислоточки на ростучий дитячий організмик. Ви вже боїтеся? Не потрібно. Візьмемо колбочку, наллємо в неї галогенчиків із пробі рочки, добавимо капелечку альдегідіків, все розбавимо ртутиком, всипемо сірочки і підігріємо на спіртовочці.
Якщо ви вернетесь в школу після лікарнечки, ми з вами проведемо ще один маленький дослідок. Почнемо! До зустрічі в реанімації, дорогенькі мої діточки!»
- Наші учні люблять хімічити, як ви вже переконались, цьому їх геніально навчає наша вчителька хімії. Взагалі учні люблять всі уроки, а найбільше люблять перездавати фізику і роблять це, на диво, успішно:
Сценка:
-Доброго дня, Петро Яремович!Я прийшов на перездачу. Можна?
-Не можна, а треба. Сідай. Відповідай, що таке прискорення вільного падіння?
-Гм, це прискорення, з яким падають тіла учнів у просторі шкільного коридору або ковзанки.
-Вірно. Молодець. Може, ти поясниш, що таке броунівський рух?
-Рух…ну звичайно – це хаотичний рух учнів молодших класів внаслідок зіткнення їх один з одним з метою отримання гострих відчуттів.
-Геніально! А навіщо тоді придумали конденсатор? Тільки не забувай, що це фізичний прилад.
-Це система…яка дуже популярна серед всіх учнів нашої школи…тобто…вона складається з двох шматків хліба («ти хотів сказати – провідників?) – так, відокремлених шаром сосиски(«діелектрика»), товщина якої, на жаль, невелика порівняно з розмірами жую чого.(засмучується)
-Нічого, не засмучуйся, конденсатори – хот-доги, як я зрозумів, -явище наживне.Ти просто кращий учень. Можеш іти. Два бали.
-НІ-ні, будь ласка, хоч ще одне запитання.
-Ну добре. Дай визначення першої космічної швидкості.
-Це швидкість, з якою проходить рух учнів по круговій орбіті спорт- площадки під дією сили голосу і погляду учителів фізкультури. До речі, у мене є група підтримки – для вас танцюють спортивний танець учні 11-А. Всіх із слабкими нервами прошу заплющити очі.
Гімнастичний танець
Ревізор: Нам подобається все, що ви нам показали, але хочеться дізнатись, про що мріють ваші учні, чи вміють вони поводитись по-джентельменськи.
Директор: На уроках етики, естетики, мови, літератури, музики і малювання, художньої культури і фізкультури наші учні стають справжніми джентльменами. Класні керівники 11-х класів, подайте сюди джентльменів.
Виходять джентльмени:
- Панове, давайте помріємо, якою буде наша школа через кілька років
- Думаю, вона буде з євро вікнами , євро батареями, євро стінами, євро…
- Ще скажи з євро учнями чи євроучителями///
- А що, у європідвалі, окрім уроків ДПЮ, проходитимуть заняття з плавання у євро басейні. Так люблю плавати…
- Ага, помрій, а теплу водичку туди наливатимуть один раз на рік, напередодні вечора зустрічі з випускниками, спеціально для тебе…
- А у євровестибюлі висітиме Дошка пошани, схожа на нашу, тільки вдвічі менша.
- Чому?
- Бо на ній будуть фото євро учнів – представників нового виду людства – Хомо школярикус рахіті кус – відмінник, людина шкільна, вимираюча, занесена в Червону книгу.
- Сер, з вами зовсім неможливо розмовляти. Якби я не був джентльменом, я б вас добряче відлупцював після вечора.
- Не треба, мене тато вчора двічі відлупцював.
- Чому?
- Я показав йому нарешті табель за 1 семестр.
- А другий раз?
- А це коли виявилося, що то його власний табель за п»ятий клас.
- Сер, а чому ви такий засмучений?
- В мене завтра контрольна з англійської , а я нічого не знаю.
- А що ж ви робили вчора? Чому не готувалися?
- Готувався. Я журився, що післязавтра контрольна з англійської, а я нічого не знаю. Не розумію, навіщо мені потрібна ця англійська мова.
- Нею ж півсвіту розмовляє. Уяви, що тебе як кращого студента, командирують на навчання за обміном в Англію . А ти навіть не зможеш дізнатися, яка година через зміну часових поясів.
- Ну це просто. Надія Олександрівна нас навчила.
- Ввіч воч?
- Сикс воч.
- Сач мач?
- Фо хум ю.
- Хау а ю?
- Хау а я?
- А у?
- А я?
- А я танець джентльменів затанцюю!
Танець джентльменів
Ревізори: Ми бачимо, що учні школи справді геніальні –вони все знають і вміють
-Бо геніальні вчителі?
Всі вчителі:»Працюємо з вогнем! Хоч серед нас є оптимісти й песимісти.»
Оптиміст. Школа – це прекрасно! Це сенс усього нашого життя! Вона дає грунт для нових здійснень і творчих досягнень!
Песиміст. Школа – це жахливо!. Всі люди як люди, а в учителів навіть у свята за святковим столом на першому місці розмови про школу!.
Оптиміст. Школа – це прекрасно. Завжди бачиш розуміння в очах учнів і відчуваєш підтримку дирекції й педколективу!
Песиміст. Школа – це жахливо! Вічно розриваєшся між своїми й чужими дітьми, а в результаті – ніякої подяки…у трудову книжку, ще й на якісь
нараді пропісочать .
Оптиміст. Школа – це прекрасно. Ростуть, дорослішають твої учні – ростеш, дорослішаєш непомітно й ти, але душею завжди залишаєшся дитиною!
Песиміст. Школа – це жахливо. Жахливий плин часу – довгі чверті й короткі канікули – осінні, зимові, весняні, літні, осінні, зимові, весняні, літні…1-й дзвінок, останній дзвінок? Перший дзвінок? Начебто й не жив. А життя минуло…
Співають песимісти на мотив «Учат в школе»
Всі уроки проведи, за собою прибери,
Чергування здай і зошити провір всі.
І педрада й виховна забирає час сповна,
І в сім»ї нема спокою, любі друзі.
Співають оптимісти на мотив «Улыбка»
Посміхнися, як похмурий ти,
Знаю, школа – це нелегкая робота.
Якщо ти зірвався, схаменись,
І якщо кричати хочеш, посміхнися.
І тоді, напевно, ти
У очах у дітвори
Вмить знайдеш повагу й щирість без помилки.
Із маленького струмка починається ріка,
Виховання починається з усмішки.
Пісня песимістів:
В магазин іще сходи
Й чоловіка пригорни,
Приготуй йому і дітям смачно їсти.
Всі газети прочитать,
План урока написать,
І самому треба трішки відпочити.
Пісня оптимістів:
Для порядку дуже строгий ти,
Та від строгості нарешті схаменися
Посміхнись, адже учитель ти,
Не соромся ти і знову посміхнися.
І тоді, напевно, ти
У очах у дітвори
Вмить знайдеш повагу й щирість без помилки.
Із маленького струмка починається ріка,
Виховання починається з усмішки.
Ревізор: «Слухай, давай заснуємо звання «Кращий колектив року».
-А чому б і ні, тут усі найкращі.
Вручається медаль «Кращий колектив року» Теплицькій загальноосвітній школі 1-111 ст. №1.
- Любі наші наставники, у цей святковий день ми особливо болісно відчуваємо, як безжально плине час, і дуже швидко ми, одинадцятикласники, перетворимось на таких, як у залі, гостей своєї рідної школи, ваших , сподіваємось, найдорожчих гостей.
- Саме сьогодні, дозвольте від імені випускників усіх років, висловити вам велику вдячність за те, що любили любите і продовжуєте любити нас такими, якими ми є:
- Недовченими і завченими!
- Веселими і засмученими!
- Окриленими і замученими!
- Ледачкуватими і непередбаченими!
- Непрошеними і пробаченими!
- Спасибі вам за найголовніше право, яке ви нам надали – право на вашу безкорисливу Любов.
- Ми вас любимо!!!
- Дозвольте зачитати витяг із закону про Випускника, прийнятий на раді міністрів Теплицької шкільної республіки ТЕМП 6го скликання у 6 читанні:
- МИ, одинадцятикласники, від імені всього шкільного народу,
- Виражаючи його суверенну волю,
- Опираючись на багатовікові шкільні традиції,
- Дбаючи про забезпечення свобод та прав учителів,
- Піклуючись про випускників,
- Прагнучи розвивати і зміцнювати школу,
- Усвідомлюючи відповідальність перед попередніми, нинішніми і прийдешніми поколіннями школярів,
- Приймає Основний Закон Випускника.
- Розділ 1. Загальні засади. Стаття 1.
- Випускник Теплицької школи №1 – самостійний, ні від кого не залежний, вільний і суверенний.
- Стаття2. Випускник є людина.
- Стаття3. Знання є основним багатством випускника.
- Стаття4.Столицею випускників є школа. Основним символом випускника є атестат.
- Розділ 2. Права , свободи та обов»язки випускника.
- Випускник зобов»язаний до кінця своїх днів вітатися з учителями, відвідувати їх, приїжджати на вечори зустрічі з випускниками школи
- Головний обов»язок – впродовж всього життя – не забувати своїх учителів!
Попурі пісень на шкільну тему.
Життя, наче потяг, зупинка під назвою»Школа». А далі – у кожного свій маршрут, свої життєві далі і маршрути. Свої пасажири, свої болі й тривоги, радощі й утіхи, та в усіх нас спільна зупинка? І хоча немає станції, де приймають у минуле поїзди, та на зупинці під назвою «Школа» завжди вам раді.
- Шануйтеся, друзі, на довгім віку. Прощайтесь в надії зустрітися знову. І хай, як сьогодні, завжди вам щастить на добру і щиру розмову.
- Не поспішайте в душі гасити прозорий вогник чистоти.
- Не позичайте спокусам душу, не подавайте руки жалю.
- І не штовхайте в обійми мушу комусь не сказане «люблю»
- Живіть всі щасливо без горя й невдач.
- Хай залишок спогадів буде медовим.
- Минають роки за роками. Щасливі, радісні, сумні. Та рідна школа завжди з нами, вона у кожного в душі.
- У стінах її ви зростали, мужніли, пізнавали світ мудрості, тут мудрості скарби шукали й були захищені від бід.
- Сьогодні кожен все шукає чогось в житті…минає час. Та знайте:
- ШКОЛА ВАС ЧЕКАЄ. ГОСТИННО ПРОСИТЬ ЗАВЖДИ В ГОСТІ ВАС!
Гімн школи
|